Краса Тернополя

Місто моєї мрії „Хто не любить минулого, той не гідний майбутнього”, - говорили древні. Точніше й промовистіше важко висловитись. Тому, на мою думку краще почати з минулого Тернополя, яке має багато чого, чим можна було б пишатися в наш час. Старовинні будинки,

фортечні мури, зелені пагорби і дзеркальні води Серету дивляться на нас із глибини віків. Це також зустріч з людьми, яких давно немає, але їх одухотворені обличчя і жести, говорять нам набагато більше, ніж товсті книги, припалі прахом літ. Скільки історії та милозвучності існує у самому звучанні окремих назв – Торговиця, Старий ринок, Загребелля, Домініканський костел, вулиці Гімназіальна, Стрілецька, Панська… Ці назви розповідають, як жили і працювали, відпочивали й любили, чим захоплювались і що цінували наші предки. Це – наша історія, наше минуле, яке ми повинні цінувати і бережно тримати в серці для своїх нащадків. Минають роки, спливають століття, а над прекрасним голубим плесом ставу височить твердиня, вдивляючись у майбуття. Які плани складають архітектори, будівничі нашого чарівного міста? Наш сьогоднішній Тернопіль – миле і затишне містечко. Незважаючи на деякі економічні проблеми, воно приваблює туристів з різних кінців планети своїми зеленими та завжди привітними парками.

Край  широкої  долини,
Край  козацької  могили
Величавий  дуб  стоїть:
Про  діла,  що  відшуміли,
Про  віки,  що  пролетіли,
З  вітром  гомонить...

Патріархом  лісу  називають  це  могутнє,  уславлене  у  віках  дерево.
В  Україні  дуби  носять  імена  славетних  народних  героїв.  У  нашому  місті  росте  на  вулиці  Стадникової  дуб,  віком  понад  сто  років.  Це  дерево – пам’ятка  природи  місцевого  значення.  Мальовничі  парки,  чудові  сквери  і  бульвари,  різномаїття  вуличних  та  прибудинкових  насаджень,  різнобарвні  квітники  надають  особливого  затишку  і  чарівності  Тернополю.
А  прекрасний  міський  став  просто  зачаровує  чудовим  краєвидом.  Але,  крім  хороших  сторін,  у  Тернополі  є  безліч  проблем:  старіння  інфраструктур,  забруднення  ставу  та  багато  інших.  Надіюсь,  що  в  майбутньому  нашого  міста  для  цих  недоліків  не  буде  місця  в  розвитку  Тернополя.
Місто  моєї  мрії,  майбутній  Тернопіль…  Думаючи  про  це,  я  неначе  бачу  сон,  малюючи  у  своїй  фантазії  яскравими  і  різнобарвними  фарбами  своє  місто.  Закриваю  очі  і  бачу:  чисті  й  затишні  вулиці,  проспекти,  бульвари.
Сади  і  парки  розкидані  по  всьому  місту  так,  що  не  порушують  геометричну  симетрію  побудов.  Кожна  людина  може  прийти  у  ці  чудові  місця,  щоб  милуватися  красивими  клумбами,  відпочити  від   буденних  справ.  Наше  місто,  уквітчане  різнобарв’ям  дерев,  кущів,  квітів,  чудовим  голубим  плесом  ставу,  стане  зразком  найбільш  зеленого,  екологічно  чистого  та  привітного  для  туристів  серед  усіх  європейських  міст.
Вздовж  вулиць  побудовані  будинки  з  добротними  покрівлями,   великими  вікнами,  в  яких  завжди  багато  світла  і  тепла.  Фасади  оздоблені  білим  та  рожевим  мармуром,    художнє  панно  вимощене облицювальною  плиткою,  цоколь  та  доріжки  з   чорного  граніту.  Будівлі  однаково  по  казковому  гарні  та  водночас  абсолютно  різні.  Озеленено  подвір’я  плодовими  деревами,  квітниками,  кущами смородини,  аґрусу,  порічок.  Створені  дитячі  площадки  для  різних  вікових  категорій.
В  місті  багато  церков   із  золоченими  куполами,  фігурними  віконцями із  кольорового  скла,  підлогою  з  білого  та  рожевого натурального  каменя;  таємничими  ликами  святих - одухотворенням  вічної  любові.
А  ось  і  школа  майбутнього,  яка  своїми  широкими  і  чистими  коридорами,  великими світлими   вікнами  нагадує  нашу.  Але  обладнання  кабінетів  повністю  змінилось:  електронні  розсувні  дошки,  великі  сенсорні  екрани  та  різні  інші  апарати,  які  створені  для  полегшення навчання,  праці  вчителів.  І  вчитись  у  цій  школі  учням  завжди  приємно  і  цікаво.  Тут  діятимуть  гуртки  бейсболу,  футболу,  баскетболу,  тенісу,  більярду  та  навіть  плавання!
Люди  в  місті  усміхнені,  привітні,  лагідні,  щирі,  замріяні,  закохані,  щасливі.  Діти  охайні,  красиві,  здорові.  Бабусі  з  дідусями – задоволені.
На  окраїнах  міста  моєї  мрії  зростають  ліси,  посаджені школярами.  Адже  вони – легені  нашого  міста,  а  це  означає,  що  вони  є  життєвою  необхідністю.
Наш  Тернопільський  став  розширили  в  розмірах  і  поділили  його  на  чотири  частини,  серед  яких  перша – для  катання  на  водних  мотоциклах,  друга – для  риболовлі,  рівнинна  поверхня  води  третьої  частини  порушується  тільки  змахами  крил  плаваючих  качок  і  лебедів,  а  четверта  частина  створена  для  катання  на  човнах  і  відпочинку. Вода  в  ставі  завжди  чиста,  прозора,  яка,  при  попаданні  на  неї  променів  сонця,  яскраво  переливається. 
На  території  міста  немає  ні  складів,  ні  фабрик,  які  могли  б  забруднити  навколишнє  середовище.  Всі  вони  розміщені  в  містечку  Промислове,  щоб  не  порушувати  архітектурну  красу  Тернополя.  Фабрики  за  допомогою  сучасних  технологій  переробляють  шкідливі  відходи,  спрямовуючи  їх  на  користь  людям.  Працівників    на  заводах  дуже  мало,  так  як  всю  роботу  виконують машини - роботи.  Тільки  наглядачі  слідкують  за  виконанням  встановлених  програм.  Усіх  людей,  які  працюють  у  містечку  Промислове,  на  роботу  відвозить  окремий  безкоштовний  швидкісний  потяг  у  надсучасному  метро,  яке  оснащене  найновішим  обладнанням,  схожим  на  мрію  технічного  прогресу.  Всі  машини  їздитимуть  по  підземних  дорогах.  Водії  потраплять  у  віртуальну  копію  міста,  створену  за  допомогою  великої  кількості  лазерів  та  освітлення.  На  кожній  вулиці  міста  під  землею  будуть  стоянки  для  машин.
Транспорт  не  зможе  забруднювати  навколишнє  середовище  вихлопними  газами,  так  як  всі  машини  будуть  працювати  на  екологічно  чистому  природному  пальному.
Мій  Тернопіль  буде  окрасою  України.  Весь  в  добробуті,  славі,  квітах,  він  стане  зразком  містобудування  серед  усіх  інших  міст  світу.
І  мрія  моя  здійсниться.  Вірю!
Казка?  Можливо.  Але  якби  ми  могли  побудувати  завод  з  виготовленні  природного  пального,  яке  б  експортували  у  країни  Європи  та  продавали  б  за  великі  гроші,  то  могли б  втілити  мою  мрію  у  життя.  Адже  у  нас  є  те,  чого  немає  у  інших  країнах  Європи.  Це –   родючі  землі,  на  яких  ми  змогли  б  вирощувати  сировину  для  переробки.  На  превеликий  жаль,  будівництво  такого  заводу  вкрай  дороге,  в  нас  не  вистачить  коштів  для  цього.  І тому  нам  прийдеться  просто  шукати багатих  замовників,  яким  ми  постачали  б  сировину.  Пригадую  легенду,  в  якій  говорилось,  що  в  одному  селі  люди  віддали  всі  свої  золоті  прикраси  для  виготовлення  церковного  дзвону.  І  дзвін  цей  був  наймелодійнішим  у  всьому  краї...
Можливо,  нам  для  цієї  справи  просто  потрібно  знайти  людей,  які  спонсорували  б  побудову  такого  заводу.  Кожний   зможе  внести  свій  посильний  внесок,  стати  спонсором.  Адже  нас  багато,  і  всі  ми  хочемо  достойного  майбутнього  нашого  міста.
Я  люблю  красу  і  природу  рідного  краю.  Хочу,  щоб  моє  покоління  завтра  прокинулось  і  зрозуміло,  що  йому  жити  в  цьому  місті.  Нам  усім  разом  потрібно  будувати  його  майбутнє,  облаштовувати  для  себе.  І  якщо  ми  зламаємо  молоде  деревце,  то  рівно  на  стільки  нам  в  майбутньому  може  не  вистачити  життєдайного  кисню,  якого    подарувало  б   воно,  перерісши  у  величавий  дуб.  Якщо  зруйнуємо  пташине  гніздо,  то  завтра  не  почуємо  прекрасного  співу  птахів.  Якщо  будемо  забруднювати  став,  то  згодом  він  перетвориться  на  страшне   болото.  Зазирнімо  у  свої  душі  і  запитаймо:  в  якім  місті  ми  захочемо  жити,  створювати  сім’ї  та  виховувати  своїх  нащадків?  У  прекрасному  краї,  наповненому  любов’ю,  привітністю,  теплотою,  чи  в  занедбаному,  брудному,  кримінальному  місті?
Якщо  ми  зробимо  правильний  вибір,  будемо  шанувати,  любити,  берегти  і  захищати  своє  місто,  разом  творити  його  майбутнє,  старанно  працюючи,  то  зможемо  виростити  своїх  дітей  у  прекраснім  місті-мрії,  яке  ми  побудуємо  заради  нового  покоління,  для  нового  життя.
Існує  старе  латинське  прислів’я:  „Vві  bеnе,  іbі  раrtrіа”  (де  добре – там  і  вітчизна).  А  я  сказав  би  інакше: „ Де  вітчизна – там добре”.